Зелена економіка та зелені фінанси — больові точки для України

21.10.2018 15:09

Зелена економіка та зелені фінанси — больові точки для України


"Римський клуб" задає тон

Ще у 1972 році після появи звіту "Межі зростання", підготовленого Деннісом та Доннелою Медоуз для Римського Клубу, представники світової еліти усвідомили обмеженість існуючої моделі економічного розвитку і почали шукати способи для знаходження компромісу між необхідністю збільшення власних статків та необхідністю врахування обмеженості наявних природних ресурсів.

Лише у 80-ті роки "комісія Брундтланд" під егідою ООН спромоглася узагальнити наявні знання і надала визначення концепції сталого розвитку як "розвиток суспільства, який задовольняє потреби теперішніх поколінь, не ставлячи під загрозу здатність прийдешніх поколінь задовольняти власні потреби".

Вже у 1989 році було опубліковано роботу "План розвитку зеленої економіки", в якій Аніл Маркандая та Едвард Барб"є дали характеристику зеленої економіки як такої, що "є більше ефективною та дає можливість забезпечити максимальний рівень благополуччя для всіх з урахуванням екологічних обмежень".

Подальший розвиток концепції сталого розвитку та зеленої економіки як кінцевої мети такого розвитку знайшов своє відображення у доповіді "Синя економіка", підготовленої Гюнтером Паулі для Римського Клубу у 2009 році. Дуже символічним був той факт, що саме після початку останньої масштабної фінансової кризи, формуючи адженду для розвитку світової економіки та фінансів на наступні десятиріччя. Саме завдяки роботі Паулі вдалося удосконалити концепцію зеленої економіки за рахунок концентрації на можливостях місцевості/громади, яка намагається слідувати принципам сталого розвитку, стимулюючи при цьому інновації та підприємництво.

Фактично, формування синьої економіки передбачає створення довершеної форми економіки майбутнього, за якої суспільство у своєму розвитку не просто забезпечує "розумне використання" наявних ресурсів, а й виходить з власних наявних можливостей без обмеження можливостей інших у просторі та часі.

Зелена економіка — поки недосяжна мрія для України

У відповідності до міжнародних угод (як то Угода про асоціацію з ЄС), Україна взяла на себе зобов"язання побудувати зелену еокноміку. Проте виконання такого завдання передбачає не тільки реалізацію необхідних реформ на рівні реальної економіки, а й докорінну перебудову фінансової системи. Така система повинна не тільки бути готовою до посилення впливу нефінансових ризиків, а й забезпечити мобілізацію необхідних обсягів зелених фінансів.

Так, за свідченнями провідного дослідницького та консалтингового центру DIW Econ, Україні потрібні будуть більше 200 млрд євро для досягнення поставленої мети.

Очевидно, що дана сума перевищує обсяги валового зовнішнього боргу країни за всі часи її існування. Тому необхідність побудови умов для залучення зелених фінансів зі світових ринків є однією з пріоритетних задач.

Проте найбільшою проблемою є відсутність необхідних знань для реалізації заходів на шляху до зеленої економіки та фінансів. З цією метою вже вп"яте проводиться Міжнародна літня школа "Зелена економіка: теорія та політика".

Гарячі теми: управління відходами та когенерація

Презентація в межах першого блоку "Зелена економіка" пані Ганни Таранцової з "Тетра Пак Україна" висвітлювала не лише основні особливості економіки закритого циклу економіки, але й надавала можливість ознайомитись конкретні приклади з управління відходами в Україні.

Відомим фактом є те, що майже 50 млн тонн відходів було накопичено на сміттєзвалищах на території України і ще близько 15 млн тонн додаються кожного року.

Очевидно, що це може становити суттєві ризики екологічного та економічного характеру, проте з точки зору переробки ресурсів та отримання відновлюваної енергії даний напрямок є перспективним як для вітчизняних, так і для іноземних інвесторів.

Макс Фетте з Fraunhofer IFAM (м. Бремен, Німеччина) познайомив з результатами дослідження "Роль когенерації (комбіноване тепло та електроенергія) в процесі енергетичного повороту". Ці пропозиції особливо важливи для української енергетики у зв'язку з поточною політичною напруженістю з Росією.

Важливим для України дана тематика є з огляду відмови фінансових установ по всьому світу надавати фінансові ресурси для фінансування проектів, пов"язаних з використанням традиційних джерел енергії. Крім цього відбувається поступове наближення українського законодавства до відповідних норм ЄС і важливими з цієї точки зору є Директиви 2004/8 та 2012/27/ЄС, які передбачають необхідність розвиток високоефективної когенерації.

Зокрема, в Україні у 2017 році із загальних 44 млрд кВт-год виробленої електроенергії майже 38% припадало на теплові електростанції та когенераційні установки. Саме проекти за даним напрямком дають можливість за рахунок підвищення ефективності все ще залучати ресурси міжнародних фінансових установ та ринку — здійснювати поступове скорочення використання традиційних джерел енергії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Зелений рух" поза політичним процесом: які зміни відбулися в реальній економіці

Діджиталізація в Німеччині

Про діджиталізацію в Німеччині розповів Ульрих Науйоката з AWV. Як приклади, були представлені численні проекти в різних сферах економіки Німеччини, в яких AWV виступає як підрядник у сфері оподаткування, державних закупівель, тощо. Очевидно, що діджиталізація пов"язана, в першу чергу, з доступом до високошвидкісного Інтернету. У цьому випадку доводиться розв'язувати численні проблеми, щоб зробити діджиталізацію можливою і вирівняти ситуацію в різних федеральних землях.

В останні роки міжнародні організації та фінансові інституції використовували показник доступності інтернету у розрахунку на одного/мільйон мешканця. Проте з огляду на підвищення небезпеки у кібер-середовищі та збільшення випадків кібератак, даний показник було замінено на кількість безпечних серверів у розрахунку на мільйон жителів.

Зокрема, за цим показником Україна входить до 70 перших країн за підсумками 2017 року (за даними Світового банку). В той же час, Німеччина знаходиться у ТОП-10 країн світу. Саме зростання відповідного показника в Україні дасть можливість не тільки сприяти економічному розвитку, а й знизити нефінансові ризики, до яких відносяться питання кібербезпеки.

Кількість безпечних серверів у розрахунку на 1 млн жителів

Зелена економіка та зелені фінанси — больові точки для України

Джерело: побудовано авторами на основі даних Світового банку

Blockchain в енергетиці та фінансах

Як застосовують технологію Blockchain для вирішення проблем безпеки та зниження трансакційних витрат компанії в енергетиці та фінансових секторах проаналізував Олег Гичка з Центру дослідження суспільної вартості (м. Київ). Як приклад, було наведено численні існуючі проекти у вищезгаданих областях.

Для України було б важливо якомога швидше перебудувати наявні потужності в енергетичній галузі, а також фінансові трансакції з допомогою блокчейн, що дасть можливість також пришвидшити процеси європейської інтеграції. Причиною є наявність тісних зв"язків як у фінансовій, так і енергетичній сфері з європейським та світовим ринком, де дана технологія вже набула широкого поширення.

Зокрема, мова йде про проект Enerchain, учасниками якого є провідні виробники електроенергії та споживачі з Німеччини, Франції, Австрії (ENGIE, OMV, E-On, тощо). Побудована на основі блокчейну платформа не тільки полегшує управління мережею (збалансування), в якій поступово збільшується частка "зеленої енергії", а й дає можливість здійснювати операції з купівлі-продажу напряму, без посередників.

Приєднавшись до ENTSO-E, наша країна також буде змушена взаємодіяти в межах даного простору з суб"єктами, які вже працюють через вищезгадану платформу. Відсутність же відповідних технічних можливостей взаємодіяти в межах подібних платформ може значно ускладнити інтеграцію до європейського енергетичного ринку.

Зелені фінанси для побудови зеленої економіки

Cтворення зеленого ринку — це, в першу чергу, створення умов для використання так званих "зелених облігацій". Фактично, вся необхідна нормативно-правова база вже передбачена і виписана в Угоді про асоціацію з ЄС. Саме тому виконання даного завдання не тільки дозволило б нам мобілізувати зелені фінансові ресурси, але й повинно було б прискорити європейську інтеграцію. Ці момнети обговорив під час виступу Андрій Фролова (Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України).

Сьогодні, ринок зелених облігацій зростає у геометричній прогресії, досягнувши за підсумками 2017 року майже $900 млрд. Проте лише 30% даного обсягу є сертифікованими фінансовими інструментами, які відповідають існуючим стандартам зеленого фінансування. Левова частина — це фінансування, яке має лише зовнішні ознаки зелених проектів і часто є предметом критики, оскільки може бути частиною так званого "green washing".

Акумульовані за допомогою зелених облігацій кошти йдуть у переважній більшості на проекти, пов"язані з розбудовою транспортної інфраструктури (більше 60%). Енергетика при цьому відповідає за лише за 16%.

Структура фінансування проектів за допомогою зелених облігацій у 2017 році

Зелена економіка та зелені фінанси — больові точки для України

Джерело: Climate Bonds Initiative

Про необхідность впровадження "розумного зеленого місцевого податку" говорив професор Андре Хайнеманн з Університету (м. Бремен, Німеччина). Він навів численні переваги переходу до оподаткування землі з метою стимулювання сталого розвитку на місцевому рівні та акумулювання необхідних фінансових ресурсів до бюджетні громад.

Численні питання з аудиторії свідчили про актуальність питання оподаткування майна не тільки для Німеччини, а й для України. В нашій країні податок на нерухоме майно було запроваджено, проте він ще й досі не запрацював. Саме пошук шляхів для покращення оподаткування майна в Україні є важливим і особливо це актуально з урахуванням досвіду Німеччини.

Торкнувшись теми зеленої фінансової політики як інструменту для побудови зеленої економіки, я зробив акцент на тому, що мова йде не тільки про забезпечення стійкості до нефінансових ризиків, а й формування рамкових умов для покращення доступу до зелених фінансів. Необхідно чітко виконувати вимоги Угоди про асоціацію з ЄС, де виписані кроки та нормативно-правові акти, які дозволять досягти поставленої мети.

Особливо слід звернути увагу на Стратегію формування фінансової системи, стійкої до нефінансових ризиків в ЄС та відповідного плану дій, ухваленого 8 березня 2018 року. Саме ці документи визначатимуть напрямки формування зеленої фінансової політики на території ЄС, надаючи чіткий сигнал для України через Угоди про асоціацію. Реалізація даних заходів дозволить не тільки сформувати необхідну інфраструктуру у фінансовому секторі для фінансування зелених проектів, а й дасть можливість просунутись у напрямку європейської інтеграції.

Навіщо бізнесу Акселератор в Люксембурзі

Про досвід Люксембургу у побудові зеленого фінансового центру разповила Ольга Чернігевич ("Делойт" в Україні).

В Люксембурзі було створено Акселератор за ініціативи уряду князівства, Європейського інвестиційного банку, консалтингових компаній та представників фінансового ринку. Дана ініціатива об"єднала кілька важливих складових: Люксембурзьку фондову біржу, GreenFlag (сертифікація зелених фінансових інструментів), спільну інвестиційну платформу уряду Люксембургу та Європейського інвестиційного банку.

Це дало можливість за кілька років перетворити Люксембург на лідера номер один у світі зелених фінансів. Саме на цьому майданчику випускається сьогодні майже половина всіх зелених облігацій. Крім цього, учасники фінансового ринку мають можливість отримати доступ до інших фінансових інструментів: облігації сталого розвитку, облігації соціального впливу.

Кількість зелених облігацій, які знаходились у лістингу у 2017 році

Зелена економіка та зелені фінанси — больові точки для України

Джерело: побудовано на основі даних Bloomberg

Початок — половина справи

Освіта та інформація є основою будь-яких змін. Інакше неможливо оцінити реальний стан речей та розробити необхідні заходи щодо вирішення виявлених проблем. Саме тому було створено Школу зеленого бізнесу (Green Business School). За допомогою даної освітньої платформи всі бажаючі зможуть отримати нання стосовно підготовки та фінансування зелених проектів, випуску зелених фінансових інструментів, формування нефінансової звітності, тощо.

Вже сьогодні можна відчувати зміни, оскільки випускники школи активно використовують отримані знання на практиці, сприяють підготовці необхідних законодавчих змін та стратегії розвитку ринку зелених фінансів на державному рівні.

  • Міжнародна літня школа "Зелена економіка: теорія та політика"
  • Проводиться з 2015 р. Перші заходи проводились за активної підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.
  • У 2018 році захід, в якому прийняли участь майже 30 учасників з України, Німеччини, Франції та Іспанії, бул організован Центром дослідження суспільної вартості (CBVS), Школою зеленого бізнесу (GBS), Університетом м. Бремен (Німеччина), Робочою групою з економічного управління (AWV), Науковим товариством ДВНЗ "Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана" та Центром досліджень довкілля ім. Гельмгольца (UFZ) за підтримки "Делойт" в Україні.
  • Розроблені учасниками школи рекомендації постійно спрямовуються представникам державної влади з метою формування необхідних кроків на шляху до формування зеленої економіки та ринку зелених фінансів.

Автор: Олександр Сущенко, Школа зеленого бізнесу (м. Київ) та Центр дослідження довкілля ім. Гельмагольца (м. Лейпциг, Німеччина).

Источник

Читайте также