Рік уваги влади до малого бізнесу: чи буде продовження?

Малий бізнес — завжди незручний партнер для влади. Він здебільшого роз’єднаний, часто радикально налаштований, орієнтований на "коротку гру" і має невеликий запас міцності для реформаторських експериментів.

"Куратором" для малого і середнього підприємництва в уряді є Міністерство економіки. Рік тому Мінеко створило Координаційну раду з питань розвитку мікро- та малого підприємництва. І це виявився не формальний, а досить відкритий та ефективний канал, щоб донести позицію підприємців до урядовців.

Подпишитесь на канал DELO.UA

Серед позитивних результатів роботи Координаційної ради можу назвати щонайменше три.

1. Статус кво для спрощеної системи. Уряд, стурбований питанням "що робити зі спрощенцями?", дійшов розуміння, що робити революції не варто. Всі спроби змусити малий бізнес працювати за правилами великого — призведуть до переходу підприємців у тінь. Щодо поліпшення спрощеної системи, то підприємці насамперед хочуть зниження податкового навантаження, зокрема, ЄСВ, але таке рішення не є простим і не є в компетенції Міністерства економіки. Тому рішення не чіпати спрощенців, а сконцентруватися на зловживаннях, влаштувало всі сторони.

1. Вищі ліміти. Коордрада підтримала підняття лімітів для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування — вперше за багато років. Це важливо, оскільки спрощену систему обирають часто не через ставки, а через легкість ведення бізнесу. Упродовж років ліміти "під’їдала" інфляція, і для перебування на спрощеній системі малому бізнесу доводилося ще більше дрібнитися.

1. Розрахунки запровадження РРО. За рішенням Коордради був проведений розрахунок витрат та вигод за різними моделями запровадження реєстраторів розрахункових операцій. Ці розрахунки дозволяють сформувати аргументовану позицію щодо фіскалізації, а вірніше, щодо відмови від тотальної фіскалізації та переходу до фіскалізації виключно ризикових груп платників.

Виглядає дивним, що Коордрада фактично зупинилася на півдорозі. Питання фіскалізації викликає біль у малих підприємців. Сфера застосування касових апаратів з 1 січня 2021 року буде максимально розширена. Хоча у тих галузях, які були фіскалізовані раніше — досі чеки видають через раз.

Очевидно, що, пропонуючи "спрощенцям" РРО, потрібно дати їм пропозицію, коли вони можуть обійтися без РРО: при торгівлі товарами, з якими дозволені ліміти перевищити фізично неможливо, при оплаті виключно на розрахунковий рахунок продавця при дистанційній торгівлі, у тих галузях, де навіть теоретично не може бути тіньових прибутків. Неправда те, що проти фіскалізації виступають виключно "тіньовики". Значно більше виступають проти ті підприємці, яким немає чого ховати, але в них немає ресурсів покривати додаткове адміністративне навантаження. Адже цифрові РРО — це не просто контроль готівки, але й додатковий облік, ризики помилок і штрафів. Тобто, як раз те, чого хотіли б уникнути підприємці, обираючи спрощену систему. Має бути прийнято збалансоване обґрунтоване рішення, щоб, з одного боку — тіньові схеми було перекрито, а з іншого — білий бізнес не ніс додаткових витрат.

Окрім РРО, залишається актуальним питання відновлення мікро- і малого бізнесу після карантину. Це не тільки кредити. Кредити беруть тоді, коли очікують зростання і бачать перспективу розвитку свого бізнесу. А наші підприємці більше думають, як пережити новий удар пандемії, чим виплачувати зарплату і як не закритися в умовах зростаючих ризиків. Яким би не був адаптивним малий бізнес, але виживаємість його не безмежна.

На цьому етапі потрібен майданчик, на якому ключові асоціації малого бізнесу могли б вести діалог з владою, а не отримувати рішення, спущені згори. Епізодична увага до "малих" — погане рішення. Доводити на вуличних акцій — теж. Тому відновлення роботи коордради — на часі.

Источник