Новий зелений курс: Україна затвердила цілі сталого розвитку — чому це важливо та що далі?

02.11.2019 10:08

Новий зелений курс: Україна затвердила цілі сталого розвитку — чому це важливо та що далі?

Світова спільнота у вересні продемонструвала в черговий раз, що протидія зміні клімату та сприяння сталому розвитку є важливими передумовами не тільки для забезпечення економічного зростання, а й підвищення рівня добробуту в суспільстві, формування фінансової системи, стійкої до нефінансових ризиків. Україна також зробила крок у відповідному напряму. Проте це лише початок довгого і складного процесу, який є невідворотним та життєво необхідним.

Кліматичний Саміт у Нью-Йорку

Вже традиційно вересень місяць дає можливість спостерігати посилення активності світової спільноти в питаннях протидії зміні клімату та створення умов для сталого розвитку. Зокрема, у Нью-Йорку традиційно упродовж декількох тижнів вересня відбувається Кліматичний Саміт (Climate Action Summit), де представники урядів різних держав, найбільших компаній та представників фінансового ринку демонструють свою підтримку курсу із досягнення цілей сталого розвитку.

Не став виключенням і цьогорічний захід, на фоні якого з"являлися нові кліматичні ініціативи різного рівня та ступеня амбітності. Зокрема, було проголошено про створення ініціатив на корпоративному рівні (Principles for Responsible Banking, Zero Carbon Building initiative).

Кратко и по делу в Telegram

Проте найбільш суттєвим проривом стало оголошення щодо перспективи прийняття на рівні ЄС так званого Європейського зеленого курсу (European Green Deal), який повинен стати основою для економічного зростання, підвищення рівня благополуччя та забезпечення стійкості фінансової системи по відношенню до нефінансових ризиків.

Даний документ повинен стати дорожньою картою на шляху до побудови зеленої, циркулярної економіки та формування новітньої фінансової інфраструктури, яка дасть можливість не тільки мобілізувати необхідні фінансові ресурси, а й стане більш стійкою до існуючих загроз.

Так, окрім підтвердження необхідності прийняття більш амбітних цілей в ЄС щодо скорочення викидів парникових газів (на 50% до 2030 року), побудови економіки, нейтральної до зміни клімату, новий президент ЄК, Урсула фон дер Ляєн, окреслила контури необхідних зелених фінансових механізмів. Саме ці заходи повинні допомогти формуванню необхідної інфраструктури в рамках існуючої фінансової системи ЄС — сприяти реалізації намічених заходів Європейського зеленого курсу та підвищити стійкість до нефінансових ризиків.

Новий зелений курс: Україна затвердила цілі сталого розвитку — чому це важливо та що далі?

Новий президент ЄК, Урсула фон дер Ляєн окреслила контури необхідних зелених фінансових механізмів. Фото: Geert Vanden Wijngaert/Bloomberg

Зокрема, у відповідності до планів ЄС, буде створено Кліматичний банк (Climate Bank) шляхом реформування вже існуючого Європейського інвестиційного банку.

Метою нового-старого фінансового інституту (Climate Bank) буде фінансування зелених та кліматичних проектів, що дозволить говорити про реалістичність більш амбітних планів європейської спільноти в даній сфері.

Діяльність Кліматичного банку, а також переорієнтування фондів ЄС буде відбуватись в рамках Інвестиційного плану з побудови сталої Європи (Sustainable Europe Investment Plan). Окрім цього, у відповідності до Європейського зеленого курсу, основним інструментом для мобілізації необхідних фінансових ресурсів повинні стати зелені облігації. В той же час, використання податків не виключається але зазначається, що лише в якості компліментарного західу.

Україна затвердила цілі сталого розвитку. Чому цей документ є важливим?

Україна вже давно почала рух у напрямку досягнення цілей сталого розвитку і прийнятий під час Кліматичного Саміту на рівні Офісу Президента України документ офіційно закріпив зобов"язання нашої держави слідувати 17 цілям та уточненюючим показникам.

Чому цей документ є важливим?

Сам по собі підписаний Президентом Указ №722/2019 "Про цілі сталого розвитку України на період до 2030 року" лише закріплює юридично вищезазначені цілі але не створює необхідних умов для їх досягнення. Важливим він є з точки зору розуміння цільових показників, обрахунку фінансових потреб та розробки заходів, спрямованих на їх мобілізацію.

Тому без підготовки пов"язаного документу, який повинен окреслити напрямки формування необхідних інструментів та механізмів фінансового характеру, задекларовані зобов"язання залишаться лише обіцянками на папері.

Саме за допомогою таких інноваційних інструментів буде можливо сформувати умови для залучення приватних ресурсів з метою фінансування заходів, спрямованих на досягнення цілей сталого розвитку.

Тільки такий підхід є перспективним і в разі появи наступного документу, який міститиме дорожню карту та план дій щодо побудови фінансової системи, стійкої до нефінансових ризиків, дасть можливість рухатись вперед.

Саме досвід ЄС в частині розробки і запровадження фінансових інструментів, призначених для мобілізації зелених та кліматичних фінансів може стати основою для розробки дорожньої карти та плану дій в Україні. Фактично, Угода про асоціацію з ЄС може бути орієнтиром з переліком найбільш важливих Директив та Регламентів, які зможуть допомогти побудувати фінансову систему, стійку до кліматичних ризиків, а також здатну мобілізувати ресурси, необхідні для досягнення цілей сталого розвитку загалом та кліматичних, зокрема.

Міжнародні "нефінансові перспективи" України

Відносна закритість вітчизняної економіки та фінансової системи, а також наявність монополій у найбільш важливих секторах, довгий час була причиною зволікання з виконанням Україною взятих на себе зобов"язань у кліматичній сфері та з питань сталого розвитку. І лише завдяки вхідним фінансовим потокам (кредити, інвестиції), експорту нашої продукції до ЄС почався повільний, проте дуже відчутний рух у напрямку розкриття рівня нефінансових ризиків, фінансування "чистих" проектів та забезпечення необхідного рівня ефективності наявної системи управління бізнес-процесами у відповідності до міжнародних вимог.

Важливо розуміти, що кредитні ресурси, які отримують вітчизняні підприємства, акумулюються на міжнародних фінансових майданчиках, де вже давно існують вимоги щодо розкриття та оцінки рівня нефінансових ризиків.

За останні десять років, фактично, відбулася трансформація існуючих підходів у ставленні до нефінансових проблем від доброчинності в рамках корпоративної соціальної відповідальності через концепцію "потрійної нижньої лінії" (triple bottom line) до формування змішаної вартості (blended value creation) та фінансової системи, стійкості до нефінансових ризиків (sustainability, resilience).

На фоні таких процесів спостерігалися зміни в частині методики оцінки нефінансових ризиків на рівні фінансового ринку. Зокрема відбувався перехід від використання методики ESG (Environmental, Social and Governance) до більш широкого підходу, за якого до попередніх складових додається ще одна, яка дозволяє оцінити спроможність субєкта економічних відносин формувати позитивні фінансові результати з урахуванням існуючих нефінансових ризиків та загроз — економічна складова (Economy).

Окрім цього, вітчизняні експортери в останні роки все частіше отримують від європейських покупців вимоги щодо надання інформації стосовно вмісту нефінансових ризиків в українській продукції. Навіть попри зволікання з імплементацією положень Угоди про асоціацію з ЄС та відсутності відповідних вимог всередині країні, саме продаж наших товарів на європейському ринку змушує вітчизняних виробників підлаштовуватись до вимог партнерів з ЄС.

Важливо також розуміти, що оновлене керівництво ЄС і особливо новий Президент чітко заявили про перспективи запровадження додаткового мита для товарів, які будуть перетинати європейські кордони і матимуть високий рівень викидів (як парникових, так і шкідливих). Відповідність вимогам європейських покупців вимагатиме значних зусиль та фінансових ресурсів. Проте слідуванням запитам європейських покупців дозволить у довгостроковій перспективі не тільки зберігати ринки збуту, а й поступово нарощувати обсяги торгівлі за рахунок скорочення обсягів імпорту до ЄС "брудних" товарів з інших країн.

Фінансова реальність

Фінансовий ринок активно готується до найгірших сценаріїв розвитку подій в екологічній, соціальній та управлінській сферах, формуючі умови для збереження та розвитку власної діяльності у довгостроковій перспективі. Свідченням цього стали випадки емісії відносно дешевих боргових фінансових інструментів з терміном обігу у 20 років. Це є безпрецедентним не тільки з огляду тривалості обігу, а й вартості позичених коштів.

Фактично, ринок готовий фінансувати проекти у сфері сталого розвитку, протидії та адаптації до зміни клімату не тільки з огляду на існування глобальних ризиків, а й через існування необхідності виконання добровільних зобов"язань та нормативних вимог.

Особливо це стосується країн ЄС, де пенсійні фонди та страхові компанії вже з 2018 року зобов"язані інвестувати кошти виключно у проекти, де присутня оцінка нефінансових ризиків.

Як відповідь на зростаючий попит на фінансові інструменти, які спроможні перенаправити наявні фінансові ресурси у зелені, кліматичні та "сталі проекти", на ринку з"явилося більше 30 новітніх інструментів, кожен з яких мобілізує кошти для вирішення конкретних нефінансових проблеми. При цьому наявні інструменти не тільки сприяють мобілізації коштів для проектів у реальному секторі, а й допомагають ринку страхових послуг ефективно управляти нефінансовими ризиками за рахунок створення новітніх механізмів їх трансферу (перестрахування).

Чи вистачить зелених фінансових ресурсів для України? Насправді, фінансовий ринок опинився в нових жорстких рамках і його учасники змушені інвестувати лише в проекти, які мають оцінку нефінансових ризиків і сприяють вирішенню відповідних проблем. На рівні реальної економіки кількість потрібних проектів у розвинених країнах скорочується в міру досягнення межі для покращення екологічних, соціальних та управлінських складових розвитку. Саме тому Україна та інші країни, що розвиваються, стають привабливими з точки зору вкладання коштів, отримання позитивних фінансових результатів та супутніх нефінансових активів (наприклад, сертифіковані дозволи на викиди парникових газів).

Проте відсутність відповідної інфраструктури на ринку України відсікає можливість прямого доступу до ринку зелених та кліматичних фінансів. Залишається лише можливість отримання ресурсів через посередників, які надають такі ресурси за вищою ціною.

План дій з побудови ринку зелених фінансів

Саме тому прийняття нормативно-правового акту, який повинен окреслити перелік дій для формування новітньої інфраструктури для функціонування ринку зелених та кліматичних фінансів, є необхідною передумовою для досягнення цілей сталого розвитку. Без такого документу буде складно виконувати численні міжнародні зобов"язання України, стримуватиме подальший розвиток, а за умов повного ігнорування даного питання — до суттєвих негативних наслідків.

Зокрема, ЄС вже цього року оприлюднив три важливі звіти, в яких було окреслено напрямки реформування фінансової системи — забезпечення її стійкості до нефінансових ризиків та підтримку процесу мобілізації необхідних зелених фінансів. Мова йде про звіти із запровадження таксономії зелених проектів; стандартів зелених облігацій; бенчмарків для виокремлення зелених активів на фінансовому ринку та звітності за нефінансовими ризиками.

Дані документи містять перелік Директив та Регламентів, до яких потрібно буде внести зміни з метою запровадження необхідної інфраструктури на ринку для полегшення процесу мобілізації зелених фінансів. Також перелічені заходи дадуть можливість забезпечити стійкість фінансової системи ЄС, стійкої до екологічних, соціальних та управлінських ризиків.

Існує два можливі шляхи для отримання прямого доступу до зелених фінансів: шляхом використання вже існуючих зелених майданчиків та через створення власного внутрішнього зеленого центру. І Якщо перший крок є простішим, то створення власного зеленого фінансового центру дасть можливість досягти максимально можливого синергетичного ефекту для вітчизняної економіки та фінансового ринку.

Важливим кроком для забезпечення прямого доступу до зелених фінансів буде запровадження вимог та керівництва щодо розкриття великими підприємствами нефінансових ризиків — підготовки звітів зі сталого розвитку у відповідності до вимог фінансового ринку.

Це дасть можливість отримати інформацію про реальний рівень нефінансових ризиків вітчизняних підприємств та сприятиме доступу до найбільших інвесторів, які сьогодні змушені зважати на існуючі вимоги щодо інвестування лише у проекти з оцінкою рівня нефінансових ризиків (наприклад, пенсійні фонди та страховані компанії ЄС).

Окрім цього, потрібно запровадити вимоги та керівництво щодо сертифікації зелених фінансових інструментів у відповідності до найбільш розвинених міжнародних практик (як то Принципи зелених облігацій від ICMA).

Цей крок дасть можливість уникнути "зеленого вимивання" і дасть можливість знизити трансакційні витрати, які виникають через необхідність платити за отримання оцінки кваліфікованих установ щодо відповідності існуючим зеленим принципам інвестування.

Також потрібно буде обрати фізичний торговельний майданчик, на основі якого буде будуватись зелений фінансовий центр, та створити (за прикладом Люксембургу) механізм акселерації для тих компаній з управління активами, які будуть реєструватись в Україні і розміщувати свої зелені фінансові інструменти на вітчизняному майданчику. Бажаним є залучення однієї з міжнародних фінансових інституцій (як то Європейський інвестиційний банк чи Міжнародна фінансова корпорація) до функціонування такого акселератора, що дасть можливість забезпечити надання не тільки адміністративної, а й фінансової підтримки для зареєстрованих в Україні компаній з управління активами.

Тільки за умов створення необхідної інфраструктури на вітчизняному ринку з"явиться можливість досягти максимально можливого ефекту для української економіки та фінансової системи.

Зокрема, вітчизняні експортери зможуть закріпити та розбудовувати свої позиції на європейському ринку, а плани щодо досягнення цілей сталого розвитку стануть реальністю. Ігнорування ж даного тренду може призвести до "фінансової ізоляції" країни та дасть можливість нашим північним сусідам розвивати вже створену зелений фінансовий майданчик на основі Московської біржі. Це, у свою чергу, може мати негативні політичні, економічні та фінансові наслідки для нашої країни.

Олександр Сущенко, Науковий співробітник Центру дослідження довкілля ім. Гельмгольца (Німеччина)

Євген Волковський — заступник керівника Центру дослідження суспільної вартості (Україна)

Источник

Читайте также