Друге життя банерів: як зробити з цього бізнес — Дарина Антоненко, Re:ban

07.06.2020 18:12

Друге життя банерів: як зробити з цього бізнес — Дарина Антоненко, Re:ban

Re:ban — виробник крафтових товарів з використаної банерної тканини Чи знали ви, що звичайні рекламні банери, які ми так часто зустрічаємо на кожному кроці, розкладаються близько 500 років? І що у світі не існує безпечного способу утилізації такого продукту?

Дарина Антоненко, еколог за спеціальністю, перша в Україні всерйоз занепокоїлась цим питанням. І вирішила: якщо без шкоди для навколишнього середовища банер не можна утилізувати, потрібно продовжити йому життя, надавши друге дихання у вигляді необхідних у побуті речей. Так більше року тому з"явився Re:ban — виробник крафтових товарів з використаної банерної тканини.

Кратко и по делу в Telegram

Друге життя банерів: як зробити з цього бізнес — Дарина Антоненко, Re:ban

Дарина Антоненко, засновниця бренду Re:ban. Фото: Анастасія Калкатин

Дарино, розкажіть, з чого саме почався Rе:Ban?

Мій батько — поліграфіст, я з дитинства допомагала йому в роботі. Постійно бачила відходи від поліграфічної діяльності, які не було куди діти.

Мій батько — поліграфіст, я з дитинства допомагала йому в роботі. Постійно бачила відходи від поліграфічної діяльності, які не було куди діти.

Коли стала бакалавром екології — почала шукати роботу за спеціальністю. Але гарних варіантів, які б мене влаштовували, було небагато. Я зрозуміла, що треба робити щось своїми силами. На той час мене дуже цікавили українські екологічні стартапи. Я почала досліджувати цю сферу, і з`ясувала, що вже існує стандартна схема переробки пластику, скла, паперу, на відміну від будь-яких інших відходів, які теж в шаленій кількості утворюються в Україні і по всьому світі.

Як наприклад, відходи поліграфічної продукції, з якими стикалась кожен день. На жаль, утилізувати їх поки що неможливо, можна лише надати друге життя, як це ми робили в сім'ї протягом тривалого часу. Рекламні банери використовувалися як захисне накриття в побуті (ми живемо в приватному будинку), також в декорі дому. Мені спало на думку: а чому б і іншим не спробувати банерну тканину для особистих потреб?

Перш ніж щось реалізовувати, ми перевірили, чи не зашкодить банер людині, її здоров'ю при щоденному використанні. Коли прийшло підтвердження з лабораторії, що з тканиною все гаразд, ми з сім"єю почали налагоджувати виробництво та власне пошиття продукції.

Розкажіть детальніше, що це була за перевірка?

Банер — це сітка із тканини, на яку в рідкому стані заливається ПВХ, і згодом все це полімеризується. Тобто у складі немає нічого небезпечного, такі матеріали використовуються в повсякденному житті на кожному кроці: пластикові вікна, двері, будь-які пластикові елементи в будинку. Проблема в іншому. Сітку, ПВХ і фарбу, яка наноситься на банер — не можна роз'єднати, і безпечно утилізувати.

До речі, саме фарба, а якщо точніше, та, яка використовується при найдешевшому і найпопулярнішому методі друку в Україні, являється особливо токсичною під час нанесення та утилізації. Тому, повертаючись до перевірки, ми окремо дослідили основу банера, а окремо — фарбу після полімеризації. І виявили, що ні перше, ні друге не несе ніякої шкоди людині при використанні в готовому вигляді.

Друге життя банерів: як зробити з цього бізнес — Дарина Антоненко, Re:banАксесуари Re:ban. Фото: Анастасія Калкатин

Це своєрідна циркулярна економіка

Яка в теорії подальша доля використаного банера? Його спалюють?

В Україні — просто викидають на сміттєзвалища. В Туреччині — спалюють на заводі. Але при термічній обробці і високих температурах фарба та ПВХ починають виділяти токсини, які потім вивільняються у повітря. І це вже є проблемою.

Аби завадити такій ситуації, ми намагаємось зменшити потрапляння банерів на сміттєзвалища, повторно їх використовуючи. Зрозуміло, що це все-таки не кінцевий етап життєвого циклу продукції, і вона теж згодом зіпсується. Але ми приймаємо назад і свої товари, якщо вони зносилися, і будь-які інші вироби з банеру також.

Подрібнюємо їх, і використовуємо, наприклад, як наповнювач для крісла-мішка. Така собі своєрідна циркулярна економіка, за якої ми вже вдруге подовжуємо життя банерної тканини. Зараз активно просуваємо ідею того, аби використовувати обрізки банерів при укладанні доріг. Наразі, існує технологія використання подрібнених автопокришок при укладанні доріг і ми експериментуємо з доповнювненням її подрібненою банерною тканиною.

Чи багато банерів вам здають?

Дуже! Раніше ми робили продукцію для продажу на ярмарках та фестивалях з наявної в нас банерної тканини, та тієї, яку нам здавали. Тепер у нас з'явився ще один формат роботи. Компанії роблять замовлення на корпоративну продукцію зі своїх же банерів. Тобто таке собі безвідходне виробництво.

Зараз це шалені об'єми. Кожна компанія здає в середньому 15 — 20 банерів, а це близько 60 — 80 кв. м банерної тканини, з якої виходять обкладинки для паспортів, косметички, пенали, рюкзаки у корпоративних кольорах та емблемах. Це дуже круто!

Ми знайшли оптимальну для себе модель роботи …

Як саме відбувається у вас процес виробництва?

Насправді, процес роботи досить складний. Зізнаюся, на початку роботи я планувала сама шити пенали та рюкзаки. Моя думка змінилася після другої чи третьої зламаної машинки (сміється).

Передусім ми відштовхуємось від двох напрямків: якщо людина або організація бажає просто здати банер, ми беремо певну оплату за квадратний метр і далі вже вирішуємо, що робити з цим матеріалом. Якщо замовник хоче відшити певну продукцію зі своїх банерів — то механіка інша. Спочатку ми перевіряємо тканину на пошкодження, подряпини та заломи — щоб оцінити, скільки готової продукції з неї вийде.

Далі миємо та сушимо банер, і вже потім обговорюємо дизайнерські концепції. Узгоджуємо з замовником, що саме хотілося б висвітлити на продукції. З естетичної точки зору вибираємо красиві елементи та зображення, аби це гарно виглядало на виробі. Підбираємо фурнітуру. Тільки тоді приступаємо до крою. Намагаємося на банері розмістити викрійку так, аби утворювалася мінімальна кількість відходів. Зазвичай, компанії замовляють сумки, косметички, пенали.

Сам процес пошиття — нелегкий, але за рік ми вивчили, які нитки краще використовувати, яку фурнітуру обирати. Взагалі, мені здається, ми знайшли оптимальну для себе модель роботи, в результаті якої наша продукція є якісною і її хочеться використовувати щодня.

На початку вашої роботи ви співпрацювали з коледжем легкої промисловості, де вам відшивали продукцію. Зараз у вас власне виробництво?

Зі збільшенням кількості замовлень у коледжі просто не встигали відшивати необхідний нам об'єм. Зараз ми працюємо з іншим виробництвом — на аутсорсі, так нам поки що економічно вигідніше. З нами працює конструктор, закрійник і 5 швачок.

Друге життя банерів: як зробити з цього бізнес — Дарина Антоненко, Re:banRe:ban. Фото: Анастасія Калкатин

Друге життя банерів: як зробити з цього бізнес — Дарина Антоненко, Re:banRe:ban. Фото: Анастасія Калкатин

Хто відповідає за дизайн?

Взагалі, я (посміхається). А оскільки бізнес в нас сімейний, кожен член родини в Rе:Ban має свою зону відповідальності.

Татова робота — логістика та виробництвом. Перевезти товар, зустрітися з клієнтами, аби забрати банери — це його робота. Мама — експерт в соціальному підприємництві. Вона вибудовує нашу стратегію розвитку, знаходить можливості для презентації нашого проекту та просування продукції на ринок. А я займаюсь комунікацією з клієнтом та дизайном продуктів, представляю команду на публічних заходах. Я багато часу проводжу на виробництві і розумію, що кожен банер є особливим, тому постійно потрібно змінювати підхід до виготовлення тієї чи іншої продукції.

Окрім процесу виробництва наша сім"я веде ще й активну екопросвітницьку діяльність, часто читаємо лекції, проводимо презентації та семінари — багато розповідаємо про потребу утилізації та повторного використання ресурсів, про ресайклінг і особливу увагу звертаємо саме на апсайклінг.

З досвіду скажу, що люди на маркетах, частіше купують нові яскраві речі і лише маленький відсоток покупців звертає увагу на ресайклінгові товари, які виготовлені умовно із відходів. Власне тому ми і вирішили їздити по всій Україні і пояснювати людям важливість безвідходного виробництва, повторного використання ресурсів та свідомого споживання. І ви знаєте, результат є! Коли я повторно приїжджаю в місто, до мене підходять люди, розповідають, що вони почали сортувати сміття і здавати його на переробку, а не вивозити його в ліс чи на звалище.

Немає кращої реклами, ніж коли ти з палаючими очима розповідаєш про свій товар

Який найцікавіший банер вам здавали? І що найоригінальніше ви з нього пошили?

Чесно кажучи, кожне з наших замовлень цікаве і неповторне. Я не люблю рутинну роботу і до кожного завдання підходжу креативно.

Наприклад, зовсім недавно з банеру ми зробили новий банер: зі шматків використаної банерної тканини зшили нове полотно, на яке наклеїли логотип компанії та корпоративні слогани. У такому форматі ми тепер робимо і фотозони. Також нас просили зробити жалюзі на вікна, чохол на гітару. З нами співпрацює компанія, яка замовила пакування на свою бізнес-гру: чохли та кейси для карток, кубиків, фішок. Люди знають — ми завжди за експерименти!

Друге життя банерів: як зробити з цього бізнес — Дарина Антоненко, Re:banRe:ban. Фото: Анастасія Калкатин

Друге життя банерів: як зробити з цього бізнес — Дарина Антоненко, Re:banАксесуари Re:ban. Фото: Анастасія Калкатин

А як про вас дізнаються нові клієнти?

Раніше у нас в команді була журналістка, і ми ледь не кожного тижня давали інтерв"ю на радіо, телебаченні. Певно, що це було великим поштовхом в просуванні. Зараз ми, звісно, рекламуємось у фейсбук та інстаграм, але з останніх наших замовлень робимо висновок, що більше спрацьовує сарафанне радіо.

Більше того, я сама можу запропонувати наші послуги цілком незнайомим людям (сміється). До прикладу, сиджу в кав"ярні і чую, як за сусіднім столиком говорять про упаковку. І я дуже ненав"язливо питаю: "ой, а ви не хотіли б упаковку з банеру?" (сміється). Взагалі, я вважаю, що немає кращої реклами, ніж коли ти з палаючими очима розповідаєш про свій товар. Це переконує найбільше.

Чи цікавилась ви, хто в Україні і в світі займається подібним?

Звісно. Все почалося з того, що колись, подорожуючи Європою, в одному ресайклинговому магазинчику я побачила торбу, пошиту із тенту. І подумала: "А ми ж теж можемо зробити щось подібне, тільки з банерної тканини!" І вже вдома ми почали експериментувати з виробами з банеру. Ну і вже в процесі роботи нашого бізнесу почали досліджувати, як розвивається ресайклінговий бізнес у світі.

Наприклад, в Швейцарії, Італії, Іспанії є декілька компаній, які займаються подібною справою — і цей бізнес розвивається дуже успішно, а вироби є досить популярними. Водночас, через відсутність належних методів утилізації банерної тканини, європейське законодавство обмежує використання банерної тканини і рекламні компанії поступово переходять на більш екологічні матеріали для виготовлення рекламної продукції.

Читайте также: Sustainable fashion: як допомагає бренду одягу Roussin концепція "нуль відходів"

А чому ж ми не можемо використовувати такий екологічний матеріал?

Причина проста — ціна. Поки в країні є дешева альтернатива, її і будуть використовувати. Знаю, що в Нідерландах є компанія, яка виробляє повністю екологічну тканину. Ці банери можна утилізувати без шкоди для довкілля. У нас в Україні вже з"явилося декілька компаній, які займаються тим же, що й ми. І найцікавіше, що, серед цих компаній є ті, яких я в свій час заразила ідею ресайклінгу! Та ми не вважаємо їх конкурентами, а, навпаки, приємно, що у нас з"являються однодумці, адже ми всі працюємо для того, аби покращити екологічне становище України.

За рік Rе:Ban досягнув великих результатів. Які ваші подальші плани?

У нас їх дуже багато! Насамперед, ми б хотіли продовжити і розширити нашу діяльність по переробці різних матеріалів, які не можна утилізувати. Бо багато говорять, наприклад, про сортування скла, паперу, органіки.

А що робити з тими матеріалами, які не на слуху, але виробляються у великих об"ємах?! Ніхто не знає, як правильно їх перероблювати та й взагалі, як з ними поводитися. Нам би хотілося знайти рішення цієї проблеми і якщо не утилізувати, то хоча б переробляти на корисні для людей речі.

Ще однією великою нашою ідеєю є створення екохабу. Це буде місце нашої просвітницької роботи, виробництва та локацією для презентації екологічних стартапів. Мені б хотілося, щоб там люди знаходили натхнення та допомогу у розвитку своїх ідей та бізнесу. Бо, навіть беручи до уваги свій досвід, багато хто боїться розпочати власну справу через страх невідомості.

Мені б хотілося зробити таке місце, де людина могла б спробувати реалізувати всі свої екологічні ідеї, і вже потім вирішувати — чи відпускати їх у велике плавання. І звичайно ж, екохаб матиме освітній напрямок, де школярі, студенти та просто небайдужі люди будуть вчитися та здобувати нові знання.

Я щиро вірю, що українські екологічні бізнеси повинні об'єднуватися, щоб виховувати в людях нову усвідомлену поведінку споживання та розуміння того, наскільки цінною є наша планета і що про неї потрібно дбати щоденно.

Друге життя банерів: як зробити з цього бізнес — Дарина Антоненко, Re:banАксесуари Re:ban. Фото: Анастасія Калкатин

В ситуації коронакризи

У карантин продовжували працювати?

В кінці лютого ми виграли грант на купівлю швейного обладнання від Ukrainian Social Venture Fund у рамках проекту Active Social Entrepreneurship in Ukraine, який реалізується School of ME у партнерстві з ChildFund Deutschland e.V. і Центром підприємництва УКУ (LvBS) за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.

Завдяки цьому у нас з"явилася можливість створення власного виробництва. Перед самим початком карантину ми встигли знайти приміщення для виробництва і зараз активно (наскільки це можливо в даних умовах) займаємось ремонтом. А також розробляємо нові моделі продукції та тестуємо можливість поєднання різних матеріалів у наших виробах.

Читайте также: Що таке "еко" в food-бізнесі — Микита Ізмайлов, бренд здорового харчування eat easy

Розробляєте якісь нові рішення?

Можливість виходу із кризи вбачаємо у перепрофілюванні на виготовлення виробів, що будуть більш затребуваними на ринку і саме для цього тестуємо можливості банерної тканини та інших матеріалів. Також активно працюємо над діджиталізацією бізнесу.

Як, на вашу думку, зміняться вподобання споживача найближчим часом?

Вже очевидно, що пандемія спричинить критичне згортання всіх економічних процесів і призведе до кризи споживання. Виходом із цієї ситуації, на нашу думку, має стати переосмислення споживацької поведінки, розвиток культури відповідального споживання і повторного використання ресурсів, а це, якраз, те, на що орієнтований наш бізнес. Тому ми думаємо, що кількість споживачів продуктів ресайклінгу має лише зростати і з надією дивимось у майбутнє.

Чим може допомогти держава бізнесу?

Хоча ми поки що не мали досвіду використання кредитних ресурсів, вважаємо, що ці програми можуть бути дуже ефективними для підтримки малого бізнесу, але на жаль, про них дуже мало інформації.

Для розвитку таких соціальних підприємств, як наше, які не лише виробляють продукт, а й вирішують певні соціальні та екологічні проблеми, критично важливим є створення сприятливого правового поля для діяльності та ресурсної підтримки від держави. Наразі наша команда приймає активну участь у експертному обговоренні проекту закону "Про соціальне підприємництво" і ми сподіваємось, що його прийняття сприятиме розвитку соціального бізнесу в Україні.

Источник

Читайте также